Першу цеглину у фундамент видавництва було закладено в 1946 році. Саме тоді, 25 жовтня, було видано наказ ректора Львівського державного університету імені Івана Франка Євгена Лазаренка “Про підготовку до друку наукових видань вчених університету”. Пройшли роки: у 1963 році видавництво Львівського університету стало статутним і почало видавати книги не лише вчених Франкового вузу, а й науковців інших вищих навчальних закладів Львова й Дрогобича. У 1973 році видавництво Львівського університету наказом Міністерства освіти було передано до складу видавничого об’єднання “Вища школа” й отримало назву “Видавництво при Львівському університеті ВО “Вища школа”. У цьому статусі видавництво видавало наукові праці й навчальну літературу, авторами яких виступали вчені й науковці усіх вузів західного регіону України.
Новий етап у творчій біографії видавництва при Львівському університет розпочався у 1989 році, коли постановою уряду видавниче об’єднання “Вища школа” було реорганізоване і на його основі було створено чотири самостійні республіканські видавництва: власне, видавництво “Вища школа”, видавництво “Либідь” при Київському державному університеті, видавництво “Основа” при Харківському державному університеті і видавництво “Світ” при Львівському державному університеті.
Правда, назву “Світ” вдалося відстояти не відразу: чиновники вважали, що це назва самвидавівського видання. Однак нам це вдалося. Основним аргументом був той факт, що ця назва продовжувала видавничі традиції Івана Франка, який свого часу видавав журнал “Світ”.
На жаль, не вдалося тоді затвердити видавничу марку – розгорнуту книгу у вигляді тризуба. Ця марка стала логотипом видавництва лише через два роки, коли було проголошено Незалежність України.
Кінець 80-х років ХХ ст. був надзвичайно складним для видавничої справи в Україні.
За цих умов необхідно було зберегти фаховий кадровий потенціал, без якого не мислиме високо професійне видання книг.
У видавництві, яке перейшло на самоокупність, сформувалась команда однодумців, яка доклала усіх необхідних зусиль для того, щоб витримати конкуренцію з боку нових видавничих структур.
На початку 90-х років видавництво розширило тематичну палітру: друком вийшли книги, які повертали українському народові його історичну пам’ять, сприяли утвердженню національної ідентичності. Так, у 1990 році побачила світ “Історія України” Івана Крип’якевича, доробки якого довгі роки заборонялись радянською владою. Видання упорядкував син історика Роман Крип’якевича та науковець Богдан Якимович. З’явилася друком знаменита праця Дмитра Яворницького “Історія запорізьких козаків” у трьох томах, яку вперше переклав українською мовою Іван Сварник. Вийшли “Нариси історії України” Дмитра Дорошенка, “Історія українського війська” у двох книгах, з передмовою Ярослава Дашкевича, упорядкуванням та коментарями Богдана Якимовича, “Історія української літератури” Михайла Возняка в упорядкуванні Михайла Гнатюка, “Чому ми хочемо самостійної України” Степана Рудницького в упорядкуванні Олега Шаблія, збірка пісень січових стрільців “Ой у лузі червона калина” в упорядкуванні Миколи Колеси, новели Богдана Лепкого, фотоальбом УСС та інші твори.
Водночас на світанку Незалежності видавництво займалося не лише перевиданням раніше заборонених книг, але й активно створювало нову навчальну літературу. Зі “світівською” маркою з’являться “Географія України” професора Федора Заставного, “Соціально-економічна географія України” професора Олега Шаблія, “Етнографія України” професора Степана Макарчука, “Історія української мови” професора Надії Бабич, “Історія України” за редакцією Юрія Зайцева та ін. За цими підручниками, які отримали гриф Міносвіти, тоді навчались студенти усіх вузів України.
Поряд з вузівським підручниками видавництво розпочало видання шкільних підручників, потребу в яких гостро відчувала молода Українська держава. Зокрема, було започатковано видання хрестоматій з української літератури для учнів 5-11 класів, куди були включені твори раніше заборонених українських письменників. З ініціативи світлої пам’яті Ірини Калинець, яка на той час очолювала обласне управління освіти, видавництво видало перший національний “Букварик”, на основі якого згодом було створено “Буквар” дрогобицьких науковців і педагогів під керівництвом професора Дмитра Луцика. Отримавши гриф Міністерства освіти, цей “Буквар” витримав дев’ять перевидань у загальноукраїнському масштабі.
Надзвичайно великою популярністю користувався “Антисуржик” – підручник для вивчення української мови професора Олександри Сербенської.
Предметом особливої гордості нашого видавництва є “Українська рукописна книга” професора Якима Запаска, яка вийшла друком у 1995 році. Над її написанням автор працював упродовж 40 років. Своєю подвижницькою працею він ввів в науковий обіг безцінні раритети – українські рукописні книги, створені на теренах України з 8-го до 18 ст., більшість з яких була привласнена чужинцями і втрачена для української культури. Вчений ідентифікував ці духовні скарби й довів їх приналежність до національної спадщини українського народу.
“Українська рукописна книга” Якима Запаска вийшла в ошатному художньому оформленні. Вона отримала Гран-прі Форуму видавців і визнана кращою українською книгою 1995 року на книжковому ярмарку в Парижі.
Надзвичайно важливе місце в творчій діяльності нашого видавництва займає шевченківська тематика. Упродовж десятиліть видавництво популяризувало твори Тараса Шевченка і видавало книги про геніального сина українського народу.
Етапною книгою для “Світу” стало факсимільне видання його “Щоденника”. Книга вийшла друком у 2014 році з нагоди 200-річчя від дня народження поета. Вступну статтю до “Щоденника” написав Герой України, академік Іван Дзюба, коментарі – відомий шевченкознавець, заступник директора Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Сергій Гальченко.
З видавничою маркою “Світу” вийшли також літературно-мистецький збірник “Посвята”, дослідження “Шевченкова дорога в Білорусь”, “Славить Грузія Кобзаря“ Рауля Чілачави, “Кобзар” польською мовою в упорядкуванні Романа Лубківського та ін.
Саме Роман Лубківський, який вже відійшов у вічність, зініціював книжкову серію “Ed Fontes – До джерел”, упорядкував твори Максима Богдановича, Святослава Гординського, Юліуша Словацького. Ці видання разом з книгами Єжи Гарасимовича “Руський ліхтар або небо лемків” в упорядкуванні та перекладі Ігоря Калинця, Євгена Маланюка “Повернення” в упорядкуванні Тараса Салиги, “Поезій вагантів” в упорядкуванні та перекладах Андрія Содомори, Володимира Винниченка “Історія Якимового будинку” в упорядкуванні Володимира Панченка, стали невід’ємною складовою творчого обличчя видавництва “Світ”.
Творче обличчя “Світу” формують також художні твори Ігоря Калинця, Ростислава Братуня, Романа Лубківського, Левка Різника, Марії Людкевич, Ігоря Павлюка, Галини Малик, Олександра Виженка та ін.
Упродовж чотирнадцяти років “Світ” у творчій співпраці з науковцями Українського інституту археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАНУ, іншими академічними установами працює над реалізацією наймасштабнішого в Україні книжкового проекту – виданням “Творів” Михайла Грушевського в 50-ти томах. Вийшли друком 25 томів наукових праць видатного українського історика і державного діяча.
Спільно з науковцями Інституту історії України Національної Академії Наук України видавництво видало археографічну працю “Пакти і Конституції” Української козацької держави”, присвячену історичній пам’ятці української політико-правової думки раннього нового часу, яка відома широкому загалу як “Конституція Пилипа Орлик” або як “Конституція 1710 року”. Упорядниками книги є Тарас Чухліб і Мирослав Трофимук.
Науково-популярна серія “Історичні місця України”, в якій з’явилися друком такі книги, як “Вулицями старовинного Львова”, “Стародавня Жовква”, “Вулицями Кам’янця-Подільського”, “Ужгород – відомий і невідомий”, “Станіславів–Івано-Франківськ”, “Вулицями старого Києва” – також невід’ємна частина видавничої книжкової палітри.
Художнє оформлення світівських книг творять такі відомі українські художники як Леонід Андрієвський, Сергій Іванов, Вікторія Ковальчук, Богдан Пікулицький, Федір Лукавий, Олег Козак та інші. Більшість з них є вихованцями УАД.
У рік Франкового ювілею (2016 р.) виходом першого тому видавництво започаткувало реалізацію нового академічного проекту – “Франківської енциклопедії” в семи томах, фундаментальної праці, створеної українськими вченими франкознавцями (керівники проекту Микола Жулинський та Євген Нахлік).
У 2016 році у видавництві вийшла друком важлива і пізнавальна книга Петра Коваля ”Діти берегів часу: акція “Вісла”. Спогади”, переклад з польської та передмова Л. Івасюк. Це видання допоможе читачеві пізнати правду про українсько-польські відносини на міжособистісному рівні до 1947 року в південно-східній Польщі, у Вармії та Мазурії. Тема важлива з огляду на те, що ці стосунки подавалися тенденційно, їх спотворювали і ними маніпулювали на політичному рівні упродовж усіх повоєнних десятиліть. Спогади Петра Коваля є одним із життєписів, який допоможе зрозуміти і відчути пульс часу в контексті однієї долі – долі жертви акції “Вісла”, такої репрезентативної для своєї доби і водночас такої особливої.
25 жовтня 2016 року Видавництво відзначило своє 70-річчя.
