Роман Лубківський. Дорога Словацького і Шевченка - наша дорога! // Літературна Україна. - 2013. - №37. - 26 вересня. - С. 12
У цьму виданні упорядник і видавництво здійснили спробу зафіксувати різні дослідження про перекладання творів генія польської поезії українськими письменниками і вивчення українськими дослідниками...
Можна з певністю заявити: постать "світівського" Словацького вийшла за рамки всіх попередніх українських видань, над якими тяжіли стереотипи "співця дружби народів країн соціалістичного табору", "борця проти релігійного мракобісся" (звісно, керованого "підступним "Ватиканом").
У нашому виданні - вже без обмежень і притишень - озивається польський патріотизм Юліуша Словацького.
Коли поляк по-справжньому повстане,
Пожертви не збиратимуть народи,
Почувши пісню стріляну, - їм стане
Снаги відкрити душі та господи...
Та Юліуш Словацький був і патріотом України. Однак його український патріотизм донедавна трактувався як набір тематичних, побутових і фольклорних реалій, пов'язаних із місцем народження й дитинством генія... Парадигма польсько-української взаємності у Ю. Словацького, як доводить Павличко-перекладач і теоретик, полягає у ствердженні України не лише як мальовничої географічної частини Європи, а як державної, геополітичної одиниці в контексті європейської цивілізації...
