Перша книга українських народних казок започатковує серію, що складається з регіональних збірок, які в сукупності відображають стан побутування казкового епосу в Україні у другій половині ХХ ст. Казки згруповані за етнографічними регіонами (казки Гуцульщини, Бойківщини, Буковини, Покуття, Закарпаття тощо), у межах цих регіонів – за адміністративними районами та окремими селами. У межах кожного села окремо подані казки різних розповідачів. Мова казок наближена до літературної. Деякі найхарактерніші діалектизми збережені та розтлумачені у примітках під текстом і в словничку наприкінці кожного тому.
Для широкого кола читачів.
